- служилий
- —————————————————————————————служи́лийприкметникрозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
служилий — а, е, іст. 1) У Російській державі 15 17 ст. – який перебував на державній (перев. військовій) службі. •• Служи/лі лю/ди у Великому князівстві Московському та Російській державі 15 17 ст. – ті, хто перебував на державній службі. 2) У… … Український тлумачний словник
служивий — а, е. 1) іст. Те саме, що служилий 1). 2) заст. Який перебуває на військовій службі. || у знач. ім. служи/вий, вого, ч. Військовослужбовець, солдат … Український тлумачний словник
уздень — я, ч. Вільний селянин общинник на Північному Кавказі; з 16 ст. – служилий феодал … Український тлумачний словник